Посольство України в Канаді
У відповідності з існуючим положенням міністерства громадянства та імміграції Канади особи, з огляду на характер їх клопотань з приводу в'їзду на постійне проживання в країну перебування, поділяються на такі категорії:
1. Клас іммігрантів, що клопочуться про отримання дозволу на постійне проживання в Канаді по каналу возз'єднання сімей. У свою чергу ця категорія складається з двох головних груп: найближчі члени сім'ї та дід чи баба.
До найближчих членів сім'ї належать чоловік, дружина, наречений (-а) та залежні в матеріальному відношенні діти. У 1988-1992 рр. під терміном "залежні діти" мались на увазі всі діти незалежно від їх віку, які були неодружені. У 1992 році зазначене вище поняття зазнало змін і тепер під терміном "залежні діти" маються на увазі неодружені діти віком до 19 років. Сюди ж відносять дорослих дітей (віком до 25 років), що стаціонарно навчаються у різних навчальних закладах та матеріально забезпечуються батьками, а також непрацездатні діти на утриманні батьків.
2. Незалежні іммігранти (зараз вживається також термін "економічні іммігранти").
До цієї категорії належать кваліфіковані робітники, відбір яких здійснюється за принципом "балової" системи, та бізнесмени. Останні - це антрепренери, інвестори та ті, хто сам себе забезпечує працею разом з дружиною або чоловіком та залежними дітьми.
3. Біженці, тобто особи, які з різних причин переслідуються на батьківщині. Раніше у переважній більшості згадані вище переслідування мали політичний характер і особи, які з цього приводу звертались до відповідних властей Канади, отримували політичний притулок. Останнім часом значно збільшилась кількість біженців, на батьківщині яких існують реальні загрози для їх життя. Під це поняття підпадає захист жінок, дітей, гуманітарна допомога з боку Канади регіонам, де мають місце збройні зіткнення та бойові дії тощо.
За повідомленням уряду Канади, у листопаді 1994 року було визначено нову категорію іммігрантів - "Deferred Renewal Order Class". Зокрема, до цієї категорії віднесені ті, хто за рішенням імміграційних властей мали бути депортовані за межі Канади, але насправді уникли цього та залишились в країні перебування. В окремих випадках зазначені особи за умов, якщо їх повторне клопотання з приводу отримання дозволу на постійне проживання в Канаді розглядається більше трьох років, можуть отримати такий дозвіл після перегляду імміграційними властями свого попереднього негативного рішення. При цьому приймається до уваги спосіб життя останніх, знання мови тощо.
Питання імміграції, як висловився у своєму зверненні до Парламенту Канади міністр з питань громадянства та імміграції Серджіо Марчі, знаходиться у центрі уваги нинішнього уряду Канади, оскільки воно віддзеркалює історію держави та віщує її майбутнє. Саме цим пояснюється те, що імміграційний план на 1996 рік значним чином відрізняється від попередніх. Якщо раніше міністерством громадянства та імміграції планувались для реалізації конкретні заходи на один рік, то цьогорічним планом ставляться за мету далекоглядні програми, які вироблені на перспективу та сягають XXI сторіччя.
У 1996 році Канада передбачала прийняти 166-183 тис. іммігрантів (без урахування кількості біженців), значно менше ніж у попередніх роках (1994 - 212 тис., 1993 - бл. 225 тис.). Зусилля нинішньої імміграційної політики, в першу чергу, зосереджені на тому, щоб новоприбулі іммігранти якнайшвидше проходили етап адаптації в умовах Канади та не обтяжували державних соціальних програм. Це пояснюється підвищенням вимог з боку імміграційних властей до громадян Канади, які спонсорують приїзд на постійне проживання членів їх сімей, а також здійснення заходів щодо балансування між незалежною (економічною) імміграцією та сімейним возз'єднанням.
Особа, що хоче отримати право на постійне проживання в Канаді, повинна заплатити 975 кан. доларів. В разі, якщо їй буде відмовлено, гроші повертаються. Раніше ця процедура була безкоштовна. Підвищується плата за всі інші дії, пов'язані з громадянством; за вступ до громадянства треба платити 200 кан. дол. за дорослого і 100 кан. дол. за дитину (було 80 і 65), за вихід з громадянства - 100 кан.дол. (було безкоштовно) і т.д. Залишається в силі, однак, система позик, яку уряд надає іммігрантам для покриття згаданих витрат і, якщо імміграційна заява прийнята посольством Канади, для покриття транспортних витрат. Подана статистика говорить, що 94% всіх позик повертаються.
Відбулися зміни в Управлінні імміграції та біженців (Immigration and Refugee Board). Це незалежний орган під політичним контролем міністерства громадянства та імміграції, уповноважений визначати правомірність поданих заяв щодо статусу біженців і надавати його. З огляду на кілька гучних скандалів в Управлінні в 1993-1995 рр., коли окремі його високі службовці оцінювали заяви від біженців з приватної, політичної, а не юридичної точки зору, відомство реформовано. Його апарат зменшено на третину, а набір службовців покладено на спеціально створений комітет за участю громадськості.
КОНСУЛЬСЬКО-ВІЗОВІ ПИТАННЯ
В'їзд-виїзд в Канаду громадян держав, які належать до Європейського Співтовариства, здійснюється на взаємній безвізовій основі. Після трьох місяців громадяни цих країн повинні звернутися до місцевих імміграційних властей з проханням щодо отримання дозволу на продовження терміну свого перебування в Канаді. З держав Східної Європи аналогічну угоду з Канадою має Угорщина.
Для отримання канадської в'їзної-виїзної візи громадяни України в обов'язковому порядку подають на розгляд до посольства Канади в Україні відповідне запрошення (від приватної особи приватне, в разі ділової поїздки - від партнера по бізнесу, громадської організації чи державного відомства), виповнюють візові анкети та сплачують консульські збори (гостьова: індивідуальна одноразова - $ 50; індивідуальна багаторазова - $75; колективна - $ 403 одного чоловіка; студентська - $ 100). За існуючою практикою майже з кожною особою, яка звертається до посольства Канади з приводу отримання в'їзно-виїзної візи, проводиться співбесіда консульським співробітником зазначеного диппредставництва.
Згідно з діючим у Канаді законодавством, іноземці, які прибувають на канадську територію для тимчасового перебування, реєструються представниками місцевих імміграційних властей без посередньо в пункті перетину кордону.
Процедурою реєстрації передбачено ознайомлення з документами прибулого та в разі необхідності співбесіда з ним для уточнення мети та терміну візиту його до Канади, а також матеріального забезпечення. На цій підставі остаточно визначається строк дозволу на перебування в країні (не більше шести місяців).
В разі виникнення у представника імміграційних властей з тієї чи іншої причини сумнівів щодо мети приїзду іноземця, насамперед пов'язаних з його можливим бажанням залишитись на постійне проживання у Канаді, термін пересування останнього, незалежно від того, який зазначений у візі, може бути скорочений. В окремих випадках "небажаним особам" анулюють в'їзні-виїзні візи, що отримані у диппредставництвах Канади за кордоном, або пропонують підписати заяву, у відповідності з якою прибулий має періодично інформувати місцеві імміграційні органи про стан та умови свого тимчасового проживання у Канаді, плани щодо маршруту можливих подорожувань, а також дату виїзду з країни.
ХТО МОЖЕ ІММІГРУВАТИ
В КАНАДУ
Олег Олійник
Упродовж декількох останніх років держава Канада посідає перші місця у світовому рейтингу якості життя. Природно, що це приваблює потенційних іммігрантів, які готові в пошуках кращої долі виїхати з батьківщини, почати життя з нової сторінки.
Бажання деяких з них збігаються з планами уряду Канади, що здійснює імміграційні програми. Щороку Канада приймає понад 200 тисяч нових громадян, сподіваючись, що вони швидко адаптуються в канадському суспільстві, внесуть свіжий струмінь у його поступ.
Наш кореспондент звернувся до радника, керівника імміграційної секції посольства Канади в Україні пані Марлін МЕССІ з проханням розповісти про деякі особливості імміграційного законодавства Канади.
- Пані Мессі, в чому суть імміграційної політики вашої держави?
- Історично Канада розвивалася як країна іммігрантів, коли люди з усього світу їхали сюди в пошуках кращої долі. Їхнім розумом і руками творилися могутність і добробут держави. Отож приїзд нових громадян на постійне місце проживання - це певним чином данина історичній традиції. І зараз Канада як держава, що сповідує ідеали демократії, залишається відкритим суспільством. Крім того, наша держава, що є однією з найбільших у світі за територією, відчуває певні демографічні труднощі, викликані уповільненням темпів приросту населення. Продумана імміграційна політика дозволяє вирішувати ці проблеми, зокрема, збільшувати приріст на один відсоток щороку. Слід підкреслити, що ми потребуємо не просто будь-кого, а лише тих людей, що зможуть адаптуватися в нашому суспільстві і сприятимуть економічному та інтелектуальному розвиткові Канади. Проте, звичайно, ми готові розглянути кожну заяву.
- Від кого надходять такі заяви?
- Ми маємо справу з трьома категоріями заявників. Це біженці, особи, що бажають возз'єднатися з сім'ями і так звані незалежні іммігранти (70 відсотків українців їдуть до нас як незалежні іммігранти). Всі вони можуть подавати заяву до відповідних служб посольств Канади не обов'язково лише в тій країні, громадянами якої вони поки що є. Приміром, приблизно 40 відсотків громадян України подають заяви на територіях третіх країн: в Польщі, Росії, Америці. Відповідно в Україні ми розглядаємо заяви не лише українців.
Цифрові показники тут такі. В Україні впродовж останніх трьох років ми отримали 1134, 1129 і 1146 заяв відповідно, надано віз на імміграцію - 1940, 1553 і 1788 відповідно. Перевищення кількості віз над кількістю заяв пояснюється тим, що до заяви може бути внесено прізвища неповнолітніх дітей.
Час розгляду заяв різний: від шести місяців, якщо ви проходите за категорією возз'єднання сімей, і до двох з половиною років, якщо ви незалежний іммігрант. Хочу повідомити, що ми розглядаємо можливість збільшення штату імміграційної секції посольства з тим, щоб прискорити розгляд заяв.
- Які вимоги висуваються до потенційних іммігрантів?
- Кожен заявник отримує пакет довідкової документації, аби він спочатку сам міг оцінити свої шанси на позитивну відповідь. Існує певна система оцінок, що враховує вік, освіту, стаж роботи за фахом, знання англійської або французької мови, наявність родичів у Канаді, а також ступінь соціальної значущості професії заявника. Прохідний бал - 70. Крім того, заявник має подати медичну довідку та засвідчити, що він не притягався до судової відповідальності.
Майбутні зміни імміграційного законодавства Канади, на мою думку будуть спрямовані на користь тих осіб, які мають достатню освіту та володіють однією з державних мов, тобто мають достатній інтелектуальний рівень.
- Представники яких професій мають шанс отримати у Канаді прохідний бал?
- Інженери, зокрема електронники та хіміки, фахівці у галузі комп'ютерних технологій.
- Які умови стосовно бізнес-імміграції?
- Заяви на це можна подавати лише в певних містах: Бонні, Лондоні, Пекіні, Баффало (США), Дамаску, Парижі, Сеулі, Гонконзі. Заявник має довести легальність своїх коштів та наміри інвестувати їх у Канаду. Впродовж двох років перебування в нашій країні такий іммігрант має заснувати прибутковий бізнес і прийняти на роботу щонайменше одного мешканця Канади.
- Могли б ви змалювати портрет типового іммігранта з України?
- Якщо приблизно, то це - фахівець-комп'ютерник з вищою освітою, який має 5-10 років стажу роботи, непогано володіє іноземною мовою.
- Які ще вимоги висуваються до заявника?
- Він повинен мати 10 тисяч канадських доларів плюс по 2 тисячі доларів на кожного члена його сім'ї, що має намір виїхати. На допомогу нової держави розраховувати не доводиться. Іммігрант користується всіма правами й обов'язками громадянина Канади, отож він має самостійно адаптуватися до нового життя, працевлаштуватися, знайти житло тощо. Як правило, заявники - люди певні своїх сил, знають, чого хочуть, більшість з них мають родичів або знайомих у Канаді, тож виїжджають туди, чітко уявляючи, на що можуть розраховувати. Переважна більшість з них, наскільки я знаю, не шкодують про новий вибір.
- Який порядок подання заяв?
- Заявник заповнює у нас анкету, сплачуючи 500 канадських доларів за дорослу особу і 100 доларів - за дитину віком до 19 років (незалежно від остаточного рішення плата за розгляд справи не повертається). Впродовж приблизно двох років він чекає на співбесіду, хоча в деяких випадках потреби в інтерв'ю немає, якщо з наданих документів ми бачимо, що заявник цілком відповідає критеріям відбору.
- А що б ви, пані Мессі, могли порадити тим, хто приходить до вас на співбесіду і сподівається на позитивне рішення?
- Найперше - слід знати англійську або французьку мову. Це дуже важливий чинник. Важливий також рівень знань про Канаду, про можливості працевлаштування. Заявник має грунтовно вмотивувати своє рішення, довести свою підготовленість до нового життя. Слід зазначити, що співбесіда може додати заявникові лише 10 балів, решту він набирає за анкетою.
- Чи можна в разі отримання відмови подавати ще раз заяву?
- Так, це не виключається, адже заявник може здобути нову освіту або нову професію. Список необхідних у Канаді професій час від часу змінюється і з'являються нові шанси.
